Якщо розбудити серед ночі будь-якого мало-мальськи грамотної людини і запитати, де ставити наголос в слові «дзвонить», як правильно — «їхній» або «їх», він без сумніву відповість на ці питання, адже це все завчили напам’ять. А ось правила написання слів з великою (заголовною, прописної) або маленької (рядкової) букви знають як і раніше не всі, та й помилки в цьому питанні і помилками-то не завжди вважаються. І марно. Адже з приводу вибору великої або малої літери ведуться запеклі суперечки. Наприклад, чи завжди треба писати слово «бог» з великої літери? І чи варто вважати звернення на «ви» в письмовій мові проявом неповаги, а на «Ви» — підлабузництвом?
Ви
В общем-то все просто: при зверненні до кількох людей завжди пишемо «ви» з маленькою, тобто малої літери. При шанобливе зверненні до однієї особи тільки (це важливо) в листах і офіційних документах пишемо «Ви» з великої літери.
Портал Gramota-ru вказує, що така підкреслена ввічливість стала повсюдною в російській мові не так давно — всього лише в XVIII столітті. Що стосується сучасності, то сьогодні, коли ми пишемо повідомлення на форумах, адресовані незнайомій людині, вибір великої або маленької букви в шанобливому зверненні залишається за пишуть. Погодьтеся, в короткому повідомленні численні займенники з великої літери виглядають безглуздо. До того ж зараз вживання «ви» замість «ти» при зверненні до однієї людини вже само по собі вважається ознакою поваги.
Батьківщина, бог, батьківщину
Слова «батьківщина», «бог», «батько» пишуться як з великою, так і з маленької букви. Все залежить від сенсу, який ви вкладаєте в них. Якщо ви згадуєте бога в релігійному сенсі, батьківщину як дуже дороге серцю місце і батьківщину, цитуючи фрагмент з гімну «Слався, Вітчизна наше вільне», то пишіть ці слова з великої літери, тому що ви вкладаєте в них сакральний сенс. Те ж саме стосується понять з духовної сфери: Добро, Любов, Свобода і Учитель, Майстер.
А якщо піднесеного сенсу немає, то немає і ніякої необхідності писати ці слова з великої літери. Наприклад: «Ти готуєш як бог», «бог його знає», «грецькі боги», «слава богу!»; «Приїхати на малу батьківщину»; пушкінська цитата «Я, звичайно, зневажаю батьківщину моє з голови до ніг — але мені прикро, якщо іноземець розділяє зі мною це почуття». Якщо людина пише слова «бог», «батьківщина», «батьківство» з маленької букви, це зовсім не означає, що він атеїст і непатріот. Можливо, він просто добре знає правила правопису.
Міжнародний жіночий день
У назвах свят з великої літери пишеться перше слово, наприклад Міжнародний жіночий день. Якщо в привітанні опускається слово «міжнародний», то все одно перше слово слід писати з великої літери: «з Жіночим днем!»Або Новий рік, День друку, День знань, День авіації. Але День Перемоги, тому що слову «перемога» приписується особливий сенс. А ось словосполучення «з днем народження» завжди пишеться малими літерами (якщо воно не стоїть на початку речення, звичайно).
Якщо червоний день календаря написаний в форматі «число і місяць», то місяць пишемо з великою: 8 Березня і 1 Травня. Правда, портал Gramota-ru робить застереження, що в інших святкових датах таке написання не закріпилася. У нових редакціях довідника Розенталя згадуються державні свята 7 Ноября і 12 Июня, але це правило не стало загальновживаним.
Президент
У російській мові немає правила, що зобов’язує писати слово «президент» з великої літери, адже це всього лише назва посади. І не варто побоюватися, що хтось сприйме таке написання як прояв неповаги і непатріотизму.
Прописну букву варто використовувати тільки в офіційних документах, наприклад «Указ Президента РФ», «Доручення Президента» і т. д. У листах і статтях повинна бути тільки строкова буква. Те ж саме стосується написання інших керівних посад: генеральний директор, мер, головний лікар.
Сашина сумка
Притягальні прикметники, утворені від імен власних за допомогою суфіксів -ов- (-ев-), -ін-, треба писати з великої літери. Нагадаємо, «приважницькі» — виражають приналежність конкретній людині: Далев словник, Сашина сумка.
Однак треба бачити різницю: «Далев словник», але «Пушкінський стиль» і «рентгенівський кабінет». В останніх прикладах прикметники не є в повному розумінні присвійними. Якщо в таких словах є суфікси -овск- (-евск-) або -інск-, їх також варто писати малими літерами: тургеневські твори, чеховські листи. Те саме можна сказати до говірками, утвореним від прізвищ: по-товстовски, по-кутузовському.
Прізвиська
Прізвиська і клички пишуться з великої літери. Всі слова в назвах вигаданих персонажів — також з великою: Залізна Людина, Невидима Леді, Зимовий Солдат.
Імена власні завжди треба писати з великої літери, наприклад Ейнштейн. Однак деякі з них, які давно стали сприйматися як прозивні, пишуться з маленькою: наприклад меценат, іуда, робінзон. Але тільки за умови, що це номінальне значення слова закріплено в словнику.
Інтернет
Слово «інтернет» пишеться і з великої, і з малої літери — таке мирне вирішення цього непростого питання дає портал Gramota з посиланням на «Русский орфографічний словник» РАН 2012 року. Однак існує думка, що немає підстав писати його з великої літери, оскільки слово «інтернет», спочатку просто позначає назву інформаційної мережі, стало прозивним, як колись «телефон» або «телебачення». У багатьох російських і міжнародних ЗМІ прийнято правило завжди писати «інтернет» з малої літери.
В якості частини складних слів «інтернет» пишеться тільки з маленької літери і через дефіс: інтернет-користувач, інтернет-магазин, інтернет-конференція. А слово «Рунет» вживається виключно з великої літери, слова «Мережа» і «Павутина» в значенні «інтернет» також варто писати з великої літери.
